- опуклість
- [оупу/кл'іс'т']
-лос'т'і, ор. -л'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
опуклість
Смотреть что такое "опуклість" в других словарях:
опуклість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
опуклість — лості, ж. Абстр. ім. до опуклий … Український тлумачний словник
конвексність — ності, ж. Опуклість, горбовина … Український тлумачний словник
промонторій — я, ч. 1) Виступ, опуклість. 2) Крижовий мис – кісткова опуклість на межі між п ятим поперековим хребцем та крижами … Український тлумачний словник
здуття — я/, с. 1) Дія за знач. здути. 2) Стан за знач. здутися. 3) Опуклість, підвищення. || Припухлість, пухлина … Український тлумачний словник
рельєф — (фр. < італ. виступ, опуклість) 1. Сукупність нерівностей земної поверхні. 2. Випукле скульптурне тематичне або орнаментальне зображення на поверхні. По його відношенню до тла і матеріалу виконання існують наступні: рельєф високий докл. див.… … Архітектура і монументальне мистецтво
ґуля — і, ж. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін … Український тлумачний словник
щит — а/, ч. 1) Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. || Предмет, опуклість на чому небудь, що формою… … Український тлумачний словник
верблюдячий горб — Конструктивно просторове вирішення, яке досягнуто підтримуючими стійками з доу гунами в китайських спорудах епохи Середньовіччя і котре зовні нагадує опуклість на спині означеної тварини … Архітектура і монументальне мистецтво
